Що нового на Балканах? Болгарія

 Огляд за 19 - 26 жовтня 2026 року

Р. Радев: Війна в Україні виснажує нашу економічну систему

  Війна в Україні виснажує нашу економічну систему. Вона призводить до соціальної напруженості та політичної нестабільності. Політична відповідь на питання, чому в цій війні марнується добробут європейських громадян, замість того, щоб вирішувати їхні проблеми, буде дедалі складнішою. ​​Давно час покласти край цій війні. Про це заявив прем'єр-міністр Румен Радев журналістам.

 Він нагадав, що нещодавно ЄС надав Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро. Прем'єр-міністр зазначив, що невдовзі після цього президент України Володимир Зеленський запросив ще 70 мільярдів євро. Р. Радев наголосив, що Болгарія не може бути частиною цих 70 мільярдів. За його словами, продовження війни є ризиком не лише для миру, а й для болгарського благополуччя. Він очікує здорового глузду та звернення до дипломатії.

  Болгарія та Румунія спільно виділили 17,5 мільйонів євро на боротьбу з посухою та повенями на Дунаї

  Болгарія та Румунія вживають спільних заходів для обмеження ризику повеней та посух вздовж Дунаю та покращення захисту населення від наслідків зміни клімату, оголосило Міністерство довкілля та водних ресурсів (MEW). Планується модернізувати системи моніторингу та прогнозування, відновити природні заплави, а також посилити двосторонню співпрацю для покращення їхніх можливостей раннього попередження, запобігання та скоординованого реагування на небезпечні природні явища. Ці заходи викладено в основних цілях стратегічного проекту «Запобігання ризикам Дунаю», фінансування якого затверджено в рамках Програми INTERREG VI-A Румунія – Болгарія 2021-2027. Вони передбачають інвестиції в сучасні системи моніторингу, технічну інфраструктуру та екологічно чисті рішення, що сприятимуть зменшенню ризиків для людей, населених пунктів та економічної діяльності в транскордонному регіоні. Якщо тенденція до зниження збережеться, можуть бути вжиті додаткові заходи.

З болгарського боку в проекті беруть участь Міністерство довкілля, водних ресурсів та лісового господарства, Басейнова дирекція Дунайського регіону та Національний інститут гідрології та гідрології. З румунського боку провідним партнером є Міністерство довкілля, водних ресурсів та лісового господарства країни, а також Національна адміністрація «Румунські води», Технічний університет цивільного будівництва в Бухаресті та Університет «Александру Іоан Куза» в Яссах. Запланована тривалість проекту становить 33 місяці, а його загальна вартість – 17,5 мільйонів євро. 80% коштів надається безкоштовно Європейським фондом регіонального розвитку. Він реалізується в рамках Програми INTERREG VI-A Румунія – Болгарія 2021-2027, яка підтримує спільні ініціативи щодо сталого розвитку транскордонного регіону, охорони навколишнього середовища та запобігання природним ризикам.

  Борг Болгарії у 2025 році досяг 29,9% ВВП

  Борг Республіки Болгарія за 2025 рік становить 68 057 млн ​​левів (34 797 млн ​​євро). Це становить 29,9% ВВП, згідно з даними Національного статистичного інституту (НСІ). Минулого року інституційний сектор «Загальне державне управління» повідомив про дефіцит бюджету у розмірі 9 122 млн левів (4 664 млн євро), або 4,0% валового внутрішнього продукту (ВВП). Дефіцит у підсекторі «Центральне державне управління» склав 8 891 млн левів (4 546 млн євро), або 3,9% ВВП. У підсекторі місцевого самоврядування також зафіксовано дефіцит у розмірі 223 млн левів (114 млн євро). Дефіцит у підсекторі фондів соціального страхування становив 8 млн левів (4 млн євро).

НСІ вказує, що статистична інформація про діяльність інституційного сектору «Загальне державне управління», включаючи борг, дефіцит та профіцит, готується відповідно до гармонізованої методології ЄС. На виконання Регламенту Ради № 479/2009 про імплементацію Протоколу про процедуру надмірного дефіциту кожна держава-член надає Євростату (ЄС) попередні дані про дефіцит/профіцит та борг за звітний рік станом на 31.03. наступного року та остаточні дані – станом на 30.09. наступного року.

  Рада Європи повідомила про величезний прогрес у виконанні рішень ЄСПЛ у Болгарії

 Болгарія досягла величезного прогресу у виконанні рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), що стосуються верховенства права та незалежності судової влади. Про це заявила директор Директорату з прав людини Ради Європи Клер Овей під час зустрічі в Міністерстві юстиції, повідомило міністерство.  У зустрічі взяли участь заступниця Міністра юстиції Ірена Борисова, урядовці та експерти.

  Основними темами переговорів було виконання рішень у групах справ «С.З.», «Колеві» та «Мирослава Тодорова», пов’язаних з ефективністю кримінальних розслідувань, можливістю незалежного розслідування Генеральним прокурором та гарантіями незалежності судової влади.

  «Експертиза Ради Європи має для нас велике значення, а проблеми, порушені в групі справ, які ми обговорюємо, вже давно є викликами для держави. Кілька урядів поспіль шукали рішень, ми робили ставку на наступність, ми зберегли добро і будуємо на ньому», – сказала І. Борисова.

  Клер Овей позитивно оцінила вжиті дії. «Я вражена тим фактом, що попри часті зміни урядів, реформа відбувається», – наголосила представник Ради Європи.

Болгарія закликала до спільних європейських рішень щодо судноплавства на Дунаї

  Розвиток судноплавства на річці Дунай вимагає спільних дій прибережних країн та скоординованих інвестицій у критичні ділянки водного шляху. Про це заявила заступниця міністра транспорту та зв'язку Анна Натова на відкритті міжнародної конференції «Виклики та перспективи розвитку судноплавства на річці Дунай» у Русе. «Дунай не може бути пріоритетом окремої країни. Його рівень поблизу Русе є результатом того, що відбувається в інших регіонах Європи – Баварії, Альпах і Карпатах», – наголосила А. Натова.

  За її словами, серед основних викликів, з якими стикається річковий транспорт, залишаються забезпечення цілорічної судноплавності, тривалі періоди низької води та дедалі частіші екстремальні погодні явища. Заступник міністра зазначила, що передбачуваність умов судноплавства має вирішальне значення для конкурентоспроможності річкового транспорту.

  Логістичні компанії використовуватимуть Дунай як транспортний маршрут лише за умови, що зможуть розраховувати на надійні умови перевезення вантажів, зазначила вона. За її словами, інвестиції мають бути пріоритетними на ділянках, що обмежують рух транспорту вздовж усього транспортного коридору. Рішення мають базуватися на загальній оцінці проблем, а не виключно на національних планах окремих країн.

  А. Натова наголосила, що внутрішній водний транспорт є одним із найбільш енергоефективних та низьковуглецевих видів транспорту і має важливе значення для розвитку сталої європейської транспортної системи. Як приклад успішної транскордонної співпраці вона вказала на спільний болгаро-румунський проект DISMAR.

Два нові спеціалізовані судна забезпечуватимуть безпечне судноплавство на Дунаї

 Болгарія та Румунія мають два нових спеціалізованих судна, які забезпечуватимуть підтримку навігаційних знаків та безпечне судноплавство на річці Дунай. Судна «Тімок» та «Дісмар» були доставлені в рамках стратегічно важливого проекту DISMAR, що фінансується в рамках програми Interreg VI-A Румунія-Болгарія 2021-2027, та були офіційно охрещені на церемонії в Русе 22 жовтня 2026 року. Одне судно використовуватиметься Болгарським виконавчим агентством з вивчення та утримання річки Дунай (EASA), а інше – Румунською адміністрацією Нижнього Дунаю – Галац (AFDJ). Їхнє головне завдання – обслуговування та підтримка прибережних навігаційних знаків, що вказують на маршрут судноплавства на річці.

  Ці два судна є частиною більшої інвестиції з модернізації судноплавства на спільній болгаро-румунській ділянці Дунаю. Проект DISMAR з бюджетом понад 13,5 мільйонів євро передбачає будівництво єдиної інтегрованої системи маркування судноплавного шляху вздовж усієї річки. В рамках проекту вже встановлено понад 2000 берегових та 300 плавучих навігаційних знаків, оснащених сонячними панелями та системою автоматичної ідентифікації. Також було впроваджено спільну платформу, що дозволяє відстежувати їх у режимі реального часу.

Повітряні сили посилюють повітряне патрулювання над Чорним морем, у місіях беруть участь F-16, МіГ-29, Су-25 та L-39

Міністерство оборони Болгарії посилює спостереження та контроль над територіальними водами країни в Чорному морі. Літаки F-16, МіГ-29, Су-25 та L-39 виконують завдання з патрулювання, моніторингу та розвідки повітряного простору над болгарським територіальним морем. Дії військової авіації спрямовані на підвищення обізнаності про ситуацію та безпеку в повітряному та морському просторі Болгарії. Польоти продовжаться найближчими днями. Крім того, безпека повітряного простору посилюється шляхом розгортання додаткових наземних військ та засобів спостереження та протиповітряної оборони (ADF).

Д. Стоянов: Ми мобілізували ресурси армії для узбережжя Чорного моря

  Болгарія мобілізувала наявні ресурси армії для моніторингу та захисту узбережжя Чорного моря. Болгарська авіація також буде задіяна частіше, а дії будуть спрямовані на територіальні води та прилеглий повітряний простір, заявив міністр оборони Дімітар Стоянов. «Буде набагато більше активізації болгарської авіації вздовж узбережжя Чорного моря, і ми будемо діяти в територіальних водах», – сказав Д. Стоянов журналістам. Він уточнив, що посилене спостереження не повинно турбувати громадян.

  Дві болгарські безпілотні системи вже здійснюють моніторинг Чорного моря, і зараз триває підготовка до розгортання третьої. Перші польоти з однією з систем були здійснені 20 жовтня. Розвідувальний літак «Посейдон» також бере участь в операціях, виконуючи місії над морем, а інформація з нього надається НАТО. Паралельно із національними заходами Болгарія очікує додаткової підтримки від своїх союзників. У двох листах – надісланих наприкінці серпня та 13 жовтня – країна звернулася з проханням про повітряне спостереження, повітряне патрулювання та зенітно-ракетні системи відповідно до можливостей партнерів. Станом на 18 жовтня ще не було уточнено, які країни та які конкретні можливості вони нададуть.

  Ці заходи були вжиті після серії інцидентів з дронами та атак на торговельні судна в Чорному морі. В одному випадку судно затонуло, а «Челсі 3» було відбуксировано до порту Бургас. Військова прокуратура проводить досудове провадження у справі «Челсі-3». За словами Д. Стоянова, проводиться огляд судна та пошук залишків безпілотних літальних апаратів. Знайдені фрагменти ще належить ідентифікувати, щоб визначити, чи вони належать до корабля, дрона чи іншого об'єкта.

  Міністр заявив, що Болгарія не проводитиме мобілізацію та не відправлятиме свої війська за межі території країни. За його словами, реакція на конкретну загрозу може бути здійснена в територіальних водах Болгарії.

Центр безпеки Чорного моря у Варні та Констанці

  Спільний чорноморський центр безпеки буде створено у Варні та Констанці. Про цю ініціативу 24 жовтня оголосила міністр закордонних справ Веліслава Петрова під час свого візиту до Вищого військово-морського училища у Варні разом з міністром закордонних справ Франції Жан-Ноелем Барро. Цей хаб є частиною стратегічного європейського підходу до безпеки в Чорному морі. Партнерство між Болгарією та Румунією було узгоджено на рівноправних умовах і буде зосереджено на гібридних та кіберзагрозах, а також на захисті навколишнього середовища.

Зі 100% обробленими протоколами: І. Йотова лідирує з 34,76%, А. Гюров посідає друге місце з 31,95%

Згідно з даними Центральної виборчої комісії, Іліяна Йотова та Кіріл Вилчев посіли перші місця у першому турі президентських виборів, отримавши 34,76% голосів, після обробки 100% протоколів у регіональних виборчих комісіях. За пару кандидатів у президенти проголосували 528 929 осіб. На другому місці Андрей Гюров та Георгі Кандев з 31,95% та 486 214 голосами. Різниця між двома парами становить 2,81 процентного пункту. Костадін Костадінов посідає третє місце з 12,55% та 190 894 голосами. За ним йде Радостін Васильєв з 4,61%, якого підтримали 70 118 виборців. Івелін Михайлов отримав 3,79% та 57 633 голоси, а Іван Христанов – 2,39% та 36 414 голосів. Варіант «Я нікого не підтримую» обрали 67 353 особи, або 4,43% від тих, хто проголосував. Нижче 1% залишаються Георгій Дімов з 0,98%, Івайло Симеонов з 0,93% і Росен Міленов з 0,55%.

  У другому турі Іліяна Йотова зустрінеться з Андреєм Гюровим. Голосування заплановано на 1 листопада 2026 року після того, як жодна з пар кандидатів у президенти не отримала необхідної більшості голосів у першому турі.

Румен Радев привітав Студентський список з перемогою

  Прем'єр-міністр Румен Радев привітав громадян Сербії з їхньою участю в демократичному процесі, а Студентський список – з перемогою на виборах. У дописі в соціальній мережі X він підтвердив, що Болгарія готова продовжувати підтримувати європейську інтеграцію Сербії. «Болгарія та Сербія мають міцні відносини, що ґрунтуються на багатовікових зв'язках та спільній відповідальності за мир, стабільність та процвітання в нашому регіоні», – написав Р. Радев.

  Прем'єр-міністр зазначив, що очікує розвитку двосторонніх відносин шляхом конструктивного діалогу, економічної співпраці та кращого зв'язку між двома країнами. Він також підтвердив готовність Болгарії продовжувати активну підтримку вступу Сербії до Європейського Союзу. У заяві особливу увагу було приділено болгарській національній меншині в Сербії. За словами Радева, збереження її культурної ідентичності, мови та традицій, а також гарантування її повних прав і можливостей повинні залишатися важливою частиною двостороннього діалогу. «Я вірю, що завдяки взаємній повазі, довірі та співпраці Болгарія та Сербія можуть відкрити нову сторінку у своїх відносинах та зробити свій внесок у сильнішу, більш пов’язану та більш процвітаючу Південно-Східну Європу», – сказав Румен Радев.

ЦВК розпочала підготовку до другого туру виборів 1 листопада

  Центральна виборча комісія 26 жовтня розпочала підготовку до другого туру виборів президента та віце-президента, який відбудеться 1 листопада. Комісія затвердила технічні характеристики паперового бюлетеня, затвердила тираж та надіслала запит на друк до друкарні Болгарського національного банку. Дані з флеш-накопичувачів машин з першого раунду будуть архівовані, щоб їх можна було використовувати під час підготовки пристроїв до другого раунду. У процесі братимуть участь експерти та обладнання Міністерства інновацій та цифрової трансформації.

  280 нових машин для голосування буде відправлено за кордон. Пристрої будуть використані у другому турі виборів, запланованому на 1 листопада. Очікується, що всі регіональні виборчі комісії подадуть свої протоколи до ЦВК до кінця 26 жовтня. Після цього документи будуть перевірені комісією повторно. Результати першого туру голосування будуть оголошені 27 жовтня. Наступне засідання ЦВК заплановано на той самий день о 9:00 ранку.

 Підготував Євген Лизень,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Що нового на Балканах? Румунія

Хельге Меєр - "привид Боснії"

Звершилося навчання на Міжнародній сертифікатній програмі з балканістики - третій набір