Що нового на Балканах? Хорватія

 

Дайджест новин за тиждень 09.11-16.11

Президент Міланович і уряд обмінялися звинуваченнями через військову співпрацю з Україною

10 листопада прем’єр-міністр Андрей Пленкович розкритикував неучасть Хорватії у міжнародних механізмах військової підтримки України. Він високо оцінив підготовку та здатність ЗСУ пристосовуватися до сучасної війни й заявив, що хорватська армія через свою неучасть недостатньо обізнана з військовою співпрацею партнерів з Україною. Йшлося саме про доступ до обміну досвідом, а не про загальну оцінку боєздатності хорватських військових. Відповідальність за це прем’єр поклав на президента Зорана Мілановича та частину опозиції.

11 листопада Міланович звинуватив Пленковича у приниженні власної армії, некритичному звеличуванні української та виконанні вказівок Брюсселя. Президент знову представив участь у механізмах підтримки України як ризик втягування Хорватії у війну. Водночас він заявив, що ще вісім місяців тому підтримав направлення хорватських військових до JATEC — спільного центру НАТО й України в Польщі, який аналізує досвід війни та використовує його для розвитку оборонних спроможностей, але уряд досі цього не здійснив.

Міністр оборони Іван Анушич відкинув звинувачення й заявив, що президент вводить громадськість в оману. Він нагадав про протидію Мілановича участі в EUMAM — навчальній місії ЄС для українських військових, NSATU — механізмі НАТО з координації допомоги та підготовки, а також у військовому сегменті «Коаліції охочих». За словами Анушича, у випадку NSATU пропонували направити двох штабних офіцерів до Вісбадена в Німеччині, а не на бойові дії в Україні. Щодо JATEC міністр повідомив, що одного офіцера вже відібрали, а його відрядження заплановане на середину листопада.

Президент Міланович виступив проти ідеї спільної європейської армії

13 листопада у Трогірі президент Зоран Міланович підтримав модель «Європи націй» – Євросоюзу, в якому визначальну роль зберігають національні держави. Він назвав ідею спільної європейської армії ризикованим експериментом і наголосив, що оборона має особливе значення для Хорватії через її досвід війни за незалежність. Президент також закликав обережніше ставитися до залучення країни в міжнародні конфлікти.

Євросоюз не має постійної власної армії: його військові місії спираються на сили держав-учасниць. Наявна співпраця – зокрема спільні закупівлі озброєнь і військові проєкти – не означає злиття національних армій, тому заява Мілановича стосується насамперед бажаного майбутнього ЄС, а не скасування конкретної оборонної програми.

На тлі його суперечок з урядом щодо військової співпраці з Україною цей виступ підкреслює ширшу політичну розбіжність: президент наполягає на обережнішому підході до міжнародних військових зобов’язань.

Пленкович: припинення вогню має супроводжуватися зусиллями для повернення українських територій

13 листопада після зустрічей європейських лідерів у Дубліні Пленкович наголосив на необхідності збереження територіальної цілісності України. За його словами, припинення бойових дій має супроводжуватися подальшими зусиллями для повернення окупованих територій під українську юрисдикцію. Він також повідомив про домовленість щодо європейського представництва в мирному процесі: інституції ЄС і п’ять держав – Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща.

Хорватія пов’язує свою згоду на завершення переговорів Чорногорії з розв’язанням конкретних двосторонніх суперечок

Для Подгориці це може означати затримку євроінтеграції, оскільки вона прагне завершити переговори до кінця 2026 року. 13 листопада Пленкович
обговорив цю позицію з керівниками ЄС. За його словами, Загреб уже підтримав закриття 23 переговорних розділів, але очікує поступу щодо решти спірних питань.

У жовтні Хорватія представила вісім вимог, шість із них
залишаються відкритими:

●      Доля 14 зниклих безвісти під час війни в Хорватії – Загреб очікує інформації та співпраці в пошуку

●      Розслідування воєнних злочинів і притягнення відповідальних до суду

●      Відшкодування колишнім в’язням табору Моринь у Чорногорії

●      Майнові права хорватських родин у Чорногорії, зокрема повернення майна або компенсації

●      Належність навчального корабля «Ядран», на поверненні якого наполягає Хорватія

●      Врегулювання державного кордону

Це переважно спадщина розпаду Югославії та війни 1990-х. Наприклад, у Морині в 1991–1992 роках утримували понад 300 хорватських цивільних і військовополонених. Щодо «Ядрана» Загреб обґрунтовує свої претензії тим, що корабель базувався у Спліті, а перед війною опинився в Чорногорії для ремонту. Це позиція хорватської сторони щодо спірної власності, а не остаточно встановлена міжнародним рішенням належність судна.

Загреб визнав прогрес щодо двох інших пунктів: збереження й видимості меморіальної дошки колишнім в’язням Мориня та перейменування басейну в Которі.

Пленкович уже прямо попередив: якщо Чорногорія не погодиться з принципом, що колишні міжреспубліканські кордони Югославії стали державними, завершити переговори за запланованим графіком не вдасться.

Хорватія направила проєкт договору про сухопутний кордон. Президент Чорногорії Яков Мілатович виступив проти його прийняття, вважаючи, що це послабить переговорні позиції країни.Тож суперечка стосується не лише технічного нанесення лінії на карту, а й принципів, на яких сторони оформлюють кордон.

Процес вступу потребує згоди всіх держав ЄС, а договір про приєднання мають ратифікувати всі учасники. Єврокомісія та Європейська рада можуть сприяти компромісу, але підтримка їхніх керівників не замінює згоди Хорватії. Водночас завершення переговорів і вступ до ЄС — різні етапи: навіть після закриття розділів необхідно оформити й ратифікувати договір.

Політично Загреб використовує наближення Чорногорії до членства як можливість домогтися розв’язання давніх суперечок. Частина вимог безпосередньо пов’язана з правами людини та правосуддям, інші – із двосторонніми майновими й прикордонними питаннями.

Конституційний суд погодив аудіозапис засідань і доступ журналістів

Це спроба подолати внутрішній конфлікт у Конституційному суді, який уже ускладнює його роботу. Суперечка виникла через те, хто й за якими правилами може записувати обговорення суддів, а також як забезпечити прозорість без тиску на них.
16 листопада Конституційний суд
схвалив правила аудіозапису та рішення про відкриття частини засідань для медіа. Йдеться про засідання щодо відповідності законів Конституції та інших нормативних актів Конституції й законам. Порядок акредитації та присутності журналістів ще мають підготувати.

Внутрішній конфлікт наклався на політичну нездатність заповнити три суддівські вакансії: із квітня суд працює в складі десяти суддів замість тринадцяти. Для обрання нових членів потрібна домовленість влади й опозиції. На цьому тлі урядовці звинувачують трьох суддів у перешкоджанні роботі установи, а опозиція говорить про політичний тиск

Рішення підтримали всі семеро присутніх суддів. Троє інших, які раніше заперечували проти запису без належного процедурного оформлення, на засідання не прийшли. Нові правила мають набути чинності 17 листопада, але говорити про повне завершення внутрішнього конфлікту поки передчасно. Суд також продовжує працювати в неповному складі — десять суддів замість тринадцяти.

Смерть пацієнта у загребській клініці спричинила відставки та розслідування

12-13 листопада після смерті пацієнта подали у відставку керівництво психіатричної клініки «Светі Іван» у Загребі та призначені містом члени її керівної ради. 32-річний Крістіан Йосип Періш помер 21 жовтня після застосування персоналом фізичної сили під час обмеження його рухів. Четверо медичних техніків перебувають під вартою за підозрою в тяжкому вбивстві. Інспекція виявила порушення, а додаткові запитання викликала затримка з переглядом відеозаписів і повідомленням відповідальних установ.

Справа спричинила суперечку між урядом і владою Загреба щодо відповідальності за запізнілу реакцію. Засновником лікарні є Загреб, тому питання відповідальності вийшло за межі медичного закладу й спричинило протистояння між урядом Андрея Пленковича та міською адміністрацією Томіслава Томашевича. Пленкович заявив про ознаки можливого приховування обставин смерті, а Томашевич натомість стверджує, що дізнався про смерть 5 листопада, а про підозру в злочині – 7 листопада, та закликає розширити розслідування. Водночас організація захисту прав пацієнтів вимагає відставки міністерки охорони здоров’я Ірени Хрстич і перевірки реакції всіх відповідальних установ.

Поширення відео з лікарні в соцмережах супроводжувалося неправдивим звинуваченням непричетного чоловіка, який почав отримувати погрози. Сторінка «Narodni reporteri» опублікувала фотографію сантехніка, помилково представивши його як одного з причетних до смерті пацієнта. Чоловік і його дружина почали отримувати погрози, хоча він не працює в лікарні й перебував на роботі в Дубровнику. Окремо прокуратура розпочала перевірку обставин витоку лікарняного відеозапису в соціальні мережі.

Станом на 16 листопада розслідування триває: поліція ще не отримала остаточного висновку про причину смерті та не виключала розширення кола підозрюваних

Магазини й надавачі послуг мають показувати покупцям попередні ціни

14 листопада міністр економіки Анте Шушняр пояснив нові правила відображення цін, які набувають чинності 17 листопада. Поряд із поточною вартістю товару або послуги потрібно буде зазначати базову ціну – ту, що діяла 10 вересня 2026 року. Підприємства, які мають вебсайти, також повинні публікувати й регулярно оновлювати прейскуранти.

Це дасть покупцям змогу бачити, як змінилася ціна, але саме по собі не заборонятиме її підвищення. За словами міністра, на початку застосування нових вимог інспекція зосередиться на попередженнях і роз’ясненнях, а не штрафах.

«Жозефіна» перемогла на Загребському кінофестивалі

14 листопада головну нагороду 24-го Загребського кінофестивалю – «Золотий візочок» за найкращий повнометражний ігровий фільм – отримала стрічка «Жозефіна» американської режисерки Бет де Араужо. Журі відзначило художню сміливість та емоційну переконливість картини.

Фільм розповідає про восьмирічну дівчинку, яка стає свідком сексуального насильства в парку Сан-Франциско. У центрі історії — те, як побачене руйнує її відчуття безпеки та змінює стосунки з батьками. Вони намагаються захистити доньку, але самі не знають, як пояснити їй жорстокість дорослого світу.

Стрічка натхненна дитячим досвідом режисерки й показує травматичну подію переважно через сприйняття дитини. Її головне питання – як допомогти дитині повернути довіру до світу, коли дорослі не можуть гарантувати їй повної безпеки. Фільм також досліджує суперечність між бажанням батьків уберегти доньку та необхідністю почути її переживання: навіть турбота може посилювати страх, якщо дорослі керуються передусім власною тривогою.

Хорватія завершила груповий етап Ліги націй третьою та гратиме за збереження місця в еліті

12 листопада збірна Хорватії поступилася Англії на «Вемблі» з рахунком 1:2. На гол Моргана Роджерса відповів Петар Сучич, але Гаррі Кейн реалізував переможний пенальті.

15 листопада в Осієку хорвати перемогли Чехію 2:1. Іван Перишич відкрив рахунок, Адам Гложек зрівняв його наприкінці зустрічі, а Ловро Маєр забив переможний м’яч на 87-й хвилині.

Хорватія набрала шість очок і посіла третє місце у групі після Англії та Іспанії. До чвертьфіналу вона не вийшла: тепер команді належить зіграти стикові матчі за збереження місця в Лізі A – найвищому дивізіоні турніру європейських збірних.

Підготувала Аделія Волошина,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Що нового на Балканах? Румунія

Хельге Меєр - "привид Боснії"

Звершилося навчання на Міжнародній сертифікатній програмі з балканістики - третій набір