Шлях Косово до європейської інтеграції: аналіз тенденцій та викликів

  

Світлина з відкритих джерел

Відносини Косова та Європейського Союзу (ЄС), що офіційно оформились у 2008 році, є, деякою мірою, унікальним процесом на порядку денному якого стоїть питання вступу Косова до цього об’єднання. Враховуючи специфіку відносин ЄС з Сербією та Косово, що входять в план розширення опублікованого 2018 року, розгляд та аналіз зазначених відносин важливий для розуміння сучасних інтеграційних процесів.

Зважаючи на договірну базу підписану з 2008 року між Косовом та ЄС, а також між Сербією та ЄС, національна політика офіційної Приштини спрямована на поступову інтеграцію з низки важливих питань. Окреслені питання містять, але не обмежуються політичними, правовими, соціальними та економічними питаннями з ЄС, що мають на меті підготувати Косово до можливого претендування на членство в цьому об’єднанні. Саме тому, відносини між Косовом та ЄС часто називають прецедентом, враховуючи відмінні позиції стосовно визнання Косова серед різних держав-членів ЄС.

Для забезпечення стабільності на території та для забезпечення Верховенства права, ЄС діє в Косово під патронатом Місії тимчасової адміністрації ООН у Косові, розміщуючи там поліцейські та цивільні ресурси в рамках Місії ЄС з Верховенства права.

Угода про стабілізацію та асоціацію між ЄС та Косово була підписана 26  лютого 2016 року та набула чинності 1 квітня 2016 року. Угода ЄС–Косово включала політичний діалог, торгові відносини і мала сприяти встановленню більш тісного співробітництва у багатьох секторах, включаючи енергетику, навколишнє середовище, а також юстиції та внутрішніх справ.

Вона також містила положення, спрямовані на впровадження стандартів ЄС в таких галузях, як конкуренція, закупівлі, інтелектуальна власність, захист прав споживача. «Ця угода відкриває новий етап у відносинах ЄС та Косово і являє собою важливий внесок у справу миру, стабільності і процвітання в Косово та в регіоні в цілому. Я з нетерпінням чекаю її реалізації», – заявляла тодішній Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні.

6 лютого 2018 року Європейська Комісія опублікувала план розширення, який охоплює шість країн Західних Балкан: Албанію, Боснію і Герцеговину, Косово (частково визнана держава), Чорногорію, Північну Македонію та Сербію. Оприлюднений план передбачає, що всі шість перерахованих країн могли б досягти членства в ЄС після 2025 року.

Косово офіційно подало заявку на отримання статусу кандидата 14 грудня 2022 року. Власне, Косово – єдиний кандидат на вступ в ЄС, який не має офіційного кандидатського статусу.

За 2022–2023 рр. офіційна Приштина продемонструвала значний прогрес у виконанні частини вимог ЄС, йдеться у звіті Єврокомісії. До прикладу, успішно оформилась виборча реформа. Окремо відзначається, що Косово засудило російську агресію, підтримує суверенітет і територіальну цілісність України і приєдналась до антиросійських санкцій. Влада Косово без сумніву залишається відданою своєму європейському шляху, наголошують упорядники звіту.

Але в глибших деталях поступ Косово в переважній більшості статей називають «обмеженим» або «певним», а рівень відповідності стандартам ЄС – «початковим». Це стосується і судової системи, і адміністративної реформи, і економічних зрушень.

Слід вказати на ще одну важливу деталь, що євроінтеграційний шлях Косово залежить не від економічних успіхів, демократичного прогресу чи навіть реформ у сфері Верховенства права, а перш за все від відносин з Сербією. В цьому контексті президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на зустрічі з президенткою Косово Вйосою Османі 30 жовтня 2023 року, заявила, що «Європейський Союз вітає прогрес, якого Косово досягає на шляху демократичних реформ, але успіх подальшої інтеграції країни до ЄС та регіональна стабільність залежать від нормалізації відносин між Косовом і Сербією». Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що Сербія і Косово повинні виконати вимоги, висунуті міжнародними посередниками, щоб просунутися вперед у своїх зусиллях щодо приєднання до ЄС. Зокрема, вона наголосила на тому, що Сербія повинна забезпечити де-факто визнання Косово, тоді як офіційна Приштина має реалізувати план надання етнічним сербам певної автономії.

Ще однією суттєвою проблемою на шляху до євроінтеграції Косово є те, що станом на зараз, 22 з 27 держав–членів ЄС визнають Косово як незалежну державу. Своєю чергою, частково визнану країну не визнають: Іспанія, Словаччина, Кіпр, Румунія та Греція. Хоча 8 липня 2010 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, яка закликає всі країни–члени ЄС визнати Косово. 

Очевидним є те, що для Косово вступ до ЄС є перспективою порятунку, оскільки безробіття населення становить приблизно 35%, що є найбільшим показником в порівнянні з іншими Балканськими країнами. Економіка Косово занадто слабка, зважаючи на відсутність великого промислового виробництва, щоб на рівних витримувати конкуренцію з іншими членами Євросоюзу. Основними перепонами до вступу в ЄС є напруженість між албанською більшістю та сербською меншістю, а також невизнання Косово п’ятьма членами ЄС. Слід наголосити, що попри усі труднощі та перешкоди, успіхом на шляху євроінтеграції офіційної Приштини станом на сьогодні можна вважати те, що з 1 січня 2024 року для громадян Косово почав діяти безвізовий режим.

Можливим сценарієм є прийняття Косова та Сербії, на ряду з іншими країнами регіону до ЄС після 2025 року, при умові мирного вирішення конфлікту між Косовом та Сербією. Підсумовуючи вищезазначене, необхідно додати, що в умовах, коли відносин між Косовом та ЄС є особливими через свою прецедентність та відмінність у позиціях країн-членів ЄС, подальша доля інтеграції Косова потребує розробки комплексної та послідовної політики з боку ЄС. Шляхом налагодження відносин між Косовом та Сербією, подальша інтеграція країн Західних Балкан до Євросоюзу є вірогідним сценарієм розширення ЄС.

Євген Лизень,

випускник Міжнародної сертифікатної програми з балканістики

_________________________

Аналітичний центр балканських досліджень запрошує на унікальний онлайн-курс "Євроатлантична інтеграція Балканських країн: від Греції до Західних Балкан". Курс розпочинається 21 березня. Кількість місць обмежена.