Аналітичний центр балканських досліджень

Зображення з відкритих джерел Катерина Шимкевич, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень   розповіла в коментарі «Детектору медіа» про вплив російської пропаганди на Балканах, особливості висвітлення російсько-української війни й України в балканських медіа, а також про перспективи інформаційного посилення Києва в Балканському регіоні. Вона виділяє чотирьох основних а́кторів російського впливу на Балканах: « Це в першу чергу церква. І це найбільш актуально для Болгарії, Сербії, Чорногорії, Греції, Північної Македонії, де православні церкви несуть російську пропаганду в маси. На другому місці — різні культурні та просвітницькі організації, на третьому — медіа. Четверте — це  російські дипломати , які діють на Балканах як шпигуни. Звісно, є ще російська діаспора  —  теж дуже небезпечний вимір, на який дуже мало хто звертає увагу » . Читайте матеріал Єгора Брайляна "Православ'я, Росія-визволителька, Кустуріца. Як діє російська пропаганда на Балканах"

  У рамках Міжнародної сертифікатної програми з балканістики, яку організовує Аналітичний центр балканських досліджень, відбулася відкрита лекція Володимира Вербицького, Третього секретаря Посольства України в Північній Македонії, P h . D , доцента кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету. Зустріч була на тему: «Особливості культурної та публічної дипломатії України». Володимир Вербицький,  Третій секретар Посольства України в Північній Македонії Володимир Вербицький роз’яснив різницю між поняттями культурна та публічна дипломатія, звернув увагу на основні документи в цій сфері, зокрема, познайомив слухачів зі «Стратегією публічної дипломатії Міністерства закордонних справ України на 2021-2025 роки». Нагадаємо, що в рамках Міжнародної сертифікатної програми   балканістики відбулася відкрита лекція Євгенії Горюнової, кандидатки історичних наук, доцентки, на тему: «Європейська ...

Катерина Шимкевич, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень, провела другу зустріч з глядачами Студії "Діє-Слово" на тему: "Культура пам'яті і робота з минулим пост’югославських країн". Цю зустріч вона присвятила місту Сараєво, яке 1 425 днів перебувало у сербській облозі і досі зберігає сліди масованих обстрілів та тривалої ізоляції від іншої частини Боснії і Герцеговини. За 28 років, які пройшли з моменту закінчення війни у місті сформувалася власна політика пам’яті у публічному просторі, почав розвиватися процес меморіалізації, пов’язаний з війною та загибеллю цивільних і військових жертв війни 1992-1995 рр.. У першій частині відкритої лекції мова йшла про  причини і наслідки міжетнічних конфліктів на теренах колишньої Югославії, особливості процесу відбудови повоєнних суспільств, де особливе місце займають культура пам'яті та робота з минулим, як відображені війни та воєнні злочини у публічному просторі, хто залучений у формування культури п...

  Зустріч Української громади міста Загреб з Президентом Ради національних меншин Хорватії, грудень, 2023 рік. Керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич взяла участь у зустрічі з Президентом Ради національних меншин Республіки Хорватія паном Тібор Варге. Вона була у складі делегації Української громади міста Загреб. На зустрічі обговорювалися питання щодо поглиблення, модернізації та вдосконалення співпраці.

В ефірі телеканалу "FREEDOM" керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич прокоментувала дострокові парламентські вибори в Сербії, які відбулися 17 грудня 2023 року. Послухати запис  Читайте також матеріал Ігоря Перенесієнка, лектор Міжнародної сертифікатної програми з балканістики,  "Дострокові парламентські вибори в Сербії. Які сюрпризи?" Нагадаємо, Міжнародна сертифікатна програма з балканістики організована Аналітичним центром балканських досліджень і має на меті дати академічні знання з історії, культури, літератури балканських країн, а також розглянути двосторонні відносини між Україною та державами балканського регіону. 

Світлина з відкритих джерел 17 грудня 2023 року в Сербії відбудуться дострокові парламентські вибори. Політична криза в Сербії розпочалася практично після виборів президента минулого року, адже критика очільника держави Александара Вучича нікуди не поділася. Чинний президент отримав тоді комфортні 58,59% — достатній результат , щоб переобратися вже в першому турі. Найближчий конкурент, проєвропейський кандидат Здравко Понош, здобув лише 18,39%.  Вибори 2022 року Можна узагальнено констатувати, що фундамент результату Вучича зробила «глибинна Сербія», невеликі міста та околиці Белграда. Ці виборці прагнуть «сильної руки», жадають якщо не реінкарнації Югославії, то принаймні Сербії, яку побоюється вся балканська околиця. Можливо, бажання стати жупелом для сусідів близьке для кожного з нас — бо у кого з нас нормальні сусіди по квартирі та вулиці? Проте побутова логіка не працює в міждержавних справах. У перманентних натяках Вучича про неодмінне повернення сербів на терен Косово чи неп...

Керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич прочитала відкриту лекцію "Культура пам'яті і робота з минулим пост'югославських країн" в ефірі Студії "Діє-Слово". Це була перша частина лекції. У ній розглядалися питання: причини і наслідки міжетнічних конфліктів на теренах колишньої Югославії, особливості процесу відбудови повоєнних суспільств, де особливе місце займають культура пам'яті та робота з минулим, як відображені війни та воєнні злочини у публічному просторі, хто залучений у формування культури пам'яті, чому робота з минулим носить локальний характер і чи може бути Україні корисним досвід пост'югославських суспільств у збереженні пам'яті про жертв злочинів та воєн.  Дивитися запис

У рамках Міжнародної сертифікатної програми з балканістики відбулася відкрита лекція кандидатки історичних наук, доцента Євгенії Горюнової на тему: "Європейська інтеграція Північної Македонії та України: партійний вимір". Нагадаємо, Міжнародна сертифікатна програма з балканістики організована Аналітичним центром балканських досліджень. Мета програми - дати академічні знання з історії, культури балканських країн, а також розглянути сучасні двосторонні відносини між Україною та державами балканського регіону. Переглянути запис лекції 

Презентація перекладу на хорватську мову творів Михайла Коцюбинського. Світлина: Катерина Шимкевич Твори Михайла Коцюбинського "Фата моргана" та "Тіні забутих предків" перекладено на хорватську мову. Переклад здійснив україніст Філіп Баданяк. Над друком книг працювало два хорватські видавництва. Видавництво "Disput" видрукувало твір М. Коцюбинського "Тіні забутих предків", а інше " Matica Hrvatska" - "Фата моргана". Презентація відбулася в  конференц-залі бібліотеки філософського факультету Загребського університету. Захід відвідала керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич. Вона зазначає, що книги презентували  головний редактор видавництва Disput Йосип Пандурич, доцентка кафедри україністики Дар’я Павлишен, старший асистент кафедри україністики Домагой Клічек, а також презентацію відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол України в Хорватії Василь Кирилич. Організатор презентації -  кафедра укра...

Ігор Перенесієнко, лектор Міжнародної програми з балканістики У рамках Міжнародної сертифікатної програми з балканістики лектор Ігор Перенесієнко,  кандидат наук соціальних комунікацій, працівник Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, прочитав цикл лекцій, які присвячено Сербії. Цикл складався із шести лекцій. « Дякую за можливість розповісти про Нову Сербію на Кропивниччині та Слов’яносербію на Донбасі, про «Вечіті дербі» «Партизана» та «Црвени Звезди», про бійки мешканців київського Подолу з сербами у 18 столітті в околицях Контрактової, про те як чинний сербський святий мало не занапастив кохання Тимоша Хмельницького та Розанди Лупул » , - каже Ігор Перенесієнко. Не обійшов увагою лектор також і тему мистецтва, ЗМІ. "Про сербський живопис (шкода, забув згадати, що найвідоміший портрет одного з головних проспектів сербської історії Георгія Карагеоргія намалював Володимир Боровиковський з Миргорода), про сербські ЗМІ та політиків і що з ними не так, про книжки які зараз ...

Світлина з відкритих джерел Катерина Шимкевич, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень, розповідає Al Jazeera, як останнє десятиліття породило нове покоління українців, які більше не дивляться на Європу як на вирішення всіх своїх проблем і які усвідомлюють свою відповідальність за незалежність і розвиток країни. , те, що ігнорувалося протягом двох десятиліть після 1991 р. і відновлення незалежності. Повна публікація тут

Д ля росії Сербія — це спроба побудувати фортецю посеред Балкан. росія хоче вкласти сербам думку, що Сербія - єдина країна, яка протистоїть США та поганим європейським цінностям. Серби це саме так і сприймають. Звідти і йде намагання дестабілізувати ситуацію і в Чорногорії. Такі думки висловила в ефірі програми "Точка зору з Володимиром Тетеруком" керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич. Подивитися запис програми можна тут